top of page

Батальйони паперових танків, або Як навчаються українські школярі-біженці у Чехії

Для тих, хто не потрапив у чеські школи, активісти відкрили кілька українських класів


Станом на початок жовтня на обліку міністерства внутрішніх справ Чеської республіки перебувало 508 755 українських біженців, з яких близько 439 тисяч отримали статус тимчасового захисту (посвідку на проживання). Приблизно 130 тисяч із них – це діти.

За оцінками міністерства освіти ЧР, за парти чеських шкіл цього навчального року сіли приблизно 57 тисяч дітей і підлітків. Це неабияке навантаження для країни, власне населення якої становить трохи більше 10 млн людей.



Чеська влада всіляко заохочує новоприбулих українців адаптуватися на новому, хай і не постійному місці проживання. Але ж далеко не всі українські діти змогли піти у вересні до чеських шкіл. За статистикою, з відмовою при прийнятті до школи або дитячого садочка зіткнувся майже кожен четвертий. Причини тут можуть бути різними, одна з найчастіших – банальна відсутність місць, насамперед у великих містах. До них належить і столиця Прага, яка вже кілька місяців просто не приймає нових біженців.

Однак обов’язок відвідування школи в Чехії поширюється не лише на власних громадян, але й на іноземців, які мають право перебувати в ЧР понад 90 днів. Що робити маленьким українцям та їх батькам у такій ситуації?




У деяких містах влада, хоча й виступає проти окремого навчання українців, проте змушена відкривати окремі українські класи з українськими ж викладачами, яких чимало серед біженців. Це дозволено завдяки поправці Lex Ukraine II.

В інших випадках за справу беруться небайдужі українці, які вже певний час живуть у Чехії.


ІНІЦІАТИВА «ДІТЯМ УКРАЇНИ» ДОПОМАГАЄ ПОНАД 50 УЧНЯМ ВІДВІДУВАТИ ШКОЛУ


Одна з таких небайдужих українок – Оксана Бреславська, яка відразу ж після початку війни та прибуття перших біженців започаткувала ініціативу «Дітям України» та наразі є головою однойменної асоціації.


Оксана Бреславська


Завдяки її зусиллям вдалося забезпечити нормальний навчальний процес за програмою Нової української школи. Для кількох десятків маленьких українців домовилися зі школою Nový Porg і протестантською церквою, які надали приміщення. Наразі в першій навчаються діти з 1 по 4 клас, у другій – п’ятикласники. Загалом 51 дитина.


Переважна більшість – новий набір, адже частину тих, хто відвідував заняття навесні, прийняли до чеських шкіл, інші ж повернулися на Батьківщину.

Ми зустрілися з пані Оксаною напередодні Дня вчителя і відправилися провідати викладачів та їхніх вихованців. Дорогою вона розповідає про проєкт.

«Одна з умов прийняття – відмова у зарахуванні до чеської школи. Ми хочемо максимально дати змогу дітям навчатися, якщо вони не можуть відвідувати звичайну школу, щоб вони не залишилися осторонь. Але якщо батьки просто не хочуть віддавати свою дитину до чеської школи, якщо в них є альтернатива, ми відмовляємо», – каже Бреславська.



Вона уточнює, що ці асоціації повідомляють відділенням освіти різних частин Праги, які також надсилають інформацію зареєстрованим у них батькам, про можливість віддати дитину в таку школу. Дізнатися про школу, подати заявку як на дитину, так і на вчителя та волонтера можна й на вебсторінці https://www.detemukrajiny.cz/.

Наразі у планах – відкрити класи з 6-го до 8-го. Спочатку хотіли розпочати навчання для більш старших дітей з 1 жовтня. Уже є домовленість зі школою Святого Августина, яка надає змогу проводити заняття після 14.00.

«На жаль, усе впирається у брак коштів. Нам треба розуміти, що ми зможемо оплатити роботу вчителів. Партнери обіцяють пожертви, чекаємо», – каже Бреславська.

На запитання, хто наразі фінансує весь процес, який для родин учнів є безплатним, пані Оксана відповідає: «На цей час діти навчаються за кошти, які дала наша сім’я і наш партнер із Великобританії».

Утім, додає вона, треба подякувати за різноманітну допомогу багатьом організаціям і структурам: Лізі футбольної асоціації «Прага Спарта», департаменту освіти та науки Львівської ОДА, відділенню освіти міських адміністрацій міста Прага, Консульству України в Празі, Міжнародній українській школі, громадським організаціям Člověk v tísni, Vraťme dětem úsměv, Eduzměna, Czech Centrum Kyiv, Začni učit v Česku, Mriya; гімназіям Nový Porg і Riverside й академії Wonderland, а також фірмам: Центр спорту та відпочинку ŽLUTÉ LÁZNĚ, NATURPRODUKT, SEKO aerospace, TAMDA Foods тощо.

Завдяки цим партнерам, зокрема, під час канікул, було організовано літні табори під Брно – тритижневі заїзди, денний табір на базі англійської школи в Празі, численні походи на екскурсії в музеї та на концерти.


Оксана Бреславська та Ольга Олексіївна Березюк

«Ціле літо діти займалися. Всі були задоволені», – посміхається пані Оксана.

Найближчим часом вона планує екскурсії в інститути, особливо для старших дітей. Зокрема, вже є домовленість із Карловим університетом. Окрім того, старшокурсників-філологів цього найвідомішого чеського вишу запросили проводити з українськими дітьми уроки чеської мови. Також уже знайшли двох вчителів, які викладатимуть англійську.

Загалом дефіциту вчителів немає, багато викладачів високої кваліфікації приїхали в Чехію з України.



ІГРИ У КЛАСНИХ КІМНАТАХ ТА ОРИГАМІ-ТАНКИ



Більшість учителів, які вже працюють у проєкті, є біженцями. Окрім Марії Петрівни Соколовської, яка приїхала до Праги з Івано-Франківщини ще 2000 року. Педагогічний стаж Марії Петрівни – 25 років. Зараз вона викладає учням 1-3 класів. Ми потрапили на урок математики. Все так, як і має бути: дошка, на якій дівчинка вирішує задачку, нетерплячі підняті руки охочих дати правильну відповідь… Щоправда, на відміну від класу в Україні діти сидять за круглими столами, а сама кімната оформлена як ігрова. Вчитися в такій – суцільне задоволення.


Марія Петрівна Соколовська

У сусідньому приміщенні урок малювання, 4 клас. Ольга Олексіївна Березюк ставить завдання: малюємо близькі та далекі предмети. Поки учні старанно виконують, тихенько спілкуюся з пані Ольгою, педагогом з 15-річним стажем. Вона розповідає, що змушена була раптово – 15 хвилин на збори невеличкої сумки – виїхати з рідного Житомира, де бомба влучила у 25-й ліцей, у якому вона працювала викладачем біології та класним керівником 5-го класу. З сестрою і двома дітьми діставалися Чехії довго і складно, але дорогою через кілька країн зустріли чимало добрих людей. Уже в Празі Ольга дізналася про проєкт, прийшла на співбесіду й отримала роботу. Спочатку на громадських засадах. «Я дуже рада та вдячна. Саме завдяки роботі, до того ж з дітьми, я не думала про проблеми, зараз я можу реалізовуватися та допомагати людям», – каже Березюк.


Ольга Олексіївна Березюк

До Юлії Євгенівни Чирви ідемо в іншу частину Праги. Саме там навчаються п’ятикласники. Умови відрізняються від школи в Харкові, де пані Юлія працювала до війни та який змушена була залишити на початку березня. Але велика зала із затишним куточком для уроків, музикальною секцією і, до того ж, ігровою та кухнею, учням вельми подобаються.


Юлія Євгенівна Чирва та Оксана Бреславська

У школі «Дітям України» навчалися та навчаються діти з Харкова та Львівщини, Одеси та Вінниччини, Бучі й Івано-Франківщини, Дніпра та Запоріжжя, Донецька та Києва, Краматорська та Закарпаття.

Ті, хто вчиться зараз, є спокійнішими, упевненішими, ніж ті, хто прийшов до школи навесні, розповідають учителі. Вони згадують, як під час відвідання, наприклад, сільськогосподарського музею діти побачили трактори з літерою Z (вона була в назві фірми) та почали затуляти її долонями, ніби відгороджуватися… Або коли робили оригамі, діти виготовляли паперові танки – зробили цілий батальйон. Також створювали літаки та малювали «Мрію», яку було знищено в Гостомелі.

«Вони прагнуть, щоб ЗСУ перемогли і щоб до нас більше ніхто не ліз», – каже одна з моїх співбесідниць.




УКРАЇНСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ХАБ ЯК ЗВ’ЯЗОК ІЗ БАТЬКІВЩИНОЮ



Чеська влада уважно ставиться до питання освіти для мігрантів. Експерти наголошують на необхідності всебічної інтеграції дітей і молоді до чеської освітньої системи. Для підтримки навчання українців уряд ЧР виділив 13 млрд чеських крон.

Однак факт залишається фактом: далеко не всі наразі відвідують місцеві школи. Як уже зазначалося, часто через брак місць у класах (стандартна кількість учнів у яких має бути 15 учнів), нерідко через мовний бар’єр, подекуди – через позицію окремих керівників навчальних закладів. Але треба згадати й ще одну причину – небажання самих дітей або їхніх батьків. Особливо це було помітно навесні, коли люди тільки приїхали, не знали, як надовго вони залишаться у новій країні, а до того ж українські школи продовжували навчання в режимі онлайн. За даними аналізу чеських освітніх органів, щонайменше десята частина дітей і підлітків була зосереджена виключно на навчанні онлайн. Цього навчального року ситуація є трохи інакшою.



Питання непрості. Їх 23 серпня обговорювали міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет із колегами з міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки – міністром Владіміром Балашем і директором департаменту ЄС Мартіном Фатурою.

Український політик звернувся до колеги з проханням розглянути можливість відкриття в Чехії Українського освітнього хабу, який дав би нашим дітям змогу продовжити навчання за кордоном за українською державною програмою, а також опанувати актуальні професії на ринку праці в умовах війни.

У свою чергу, Балаш повідомив, що для підтримки українських дітей та їхньої реабілітації на території Чехії створені адаптаційні групи або класи, в яких працюють також і українські вчителі. У співпраці з Посольством України в ЧР триває робота над програмою суботніх шкіл. Наприклад, уже 10 років у Празі діє Суботня українська школа «Ерудит».



Але завдання – максимальна інтеграція – залишається. Якщо немає можливості повноцінно вчитися в чеській школі, треба відвідувати уроки чеської мови, а також активніше долучатися до позашкільної активності. Діти мають спілкуватися з однолітками, підкреслюють психологи.

Особливо діти, які пережили стрес.


Ольга Танасійчук, Прага.



39 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page